Різке підвищення залізничних тарифів стане прикладом того, як робити не треба!
М’яко кажучи, був дуже здивований, коли дізнався про плани АТ Укрзалізниця підвищити вантажні тарифи на 30% вже з серпня 2026 року та ще на 15% з 1 січня 2027 року, що сумарно більш ніж на 45%.
Пропозиція просто взяти і збільшити тарифи державної залізничної монополії майже наполовину показує нерозуміння реалій, в яких виживає решта економіки Україні. Це не державницька економічна політика.
Сьогодні українські виробники працюють в умовах війни: дорога та дефіцитна електроенергія, складна логістика, дефіцит працівників, постійні ризики для виробництва та експорту, дороге фінансування. І саме в цей момент пропонується завдати ще одного фінансового удару по українському бізнесу.
Розумію, що так само в умовах війни працює і українська залізниця. Глибока повага залізничникам, які щоденно забезпечують критично важливі перевезення в умовах воєнної агресії, часто під обстрілами, ризикуючи власним життям.
Проте одномоментне підвищення тарифів Укрзалізниці на двозначний відсоток (30%), а потім добивання поки ще працюючих підприємств підвищенням на 15% – це рішення, за яке зрештою доведеться заплатити значно більше, ніж вдасться отримати в короткий термін.
Та й проблема Укрзалізниці сьогодні не в тарифах. Вантажні перевезення і за нинішніх тарифів дуже прибуткові, вони приносили компанії близько 20 млрд грн операційного прибутку на рік в 2023, 2024 роках. Основна проблема – хронічні мільярдні збитки від пасажирських перевезень. Останніми роками ці збитки щороку зростають на 5 млрд. грн., в 2026 році за прогнозами сягнуть 25 млрд. грн., і перекриваються за рахунок промисловості та вантажовідправників. Але робити це стає дедалі важче.
Укрзалізниця зараз перевозить майже вдвічі менше вантажів, ніж до повномасштабної війни. У 2026 році вантажні перевезення склали 161 млн. тон порівняно з 314 млн. тон в 2021 році. Звичайно, таке падіння насамперед сталося через війну. Проте Укрзалізниця втрачала вантажі і до повномасштабного вторгнення. Ще в 2015 році перевезення сягали 350 млн. тон – тобто і до 2022 року Укрзалізниця втратила 35 млн. тон вантажів! Ці перевезення здебільшого пішли на автодороги якраз внаслідок постійного непродуманого підвищення залізничних тарифів у ті часи. Укрзалізниця тоді сама сформувала хибне коло: підвищення тарифів призводило до скорочення вантажів, зниження доходів, як наслідок – до нових підвищень, і далі по колу.
З 2022 року ситуація загострилася, оскільки багато підприємств працюють на межі виживання і не можуть компенсувати зростання логістичних витрат. Тож зараз кожне підвищення тарифів означає, що частина підприємств не лише відмовляється від залізничних перевезень, а й взагалі зупиняє роботу. Це втрати для економіки та бюджету України і самої Укрзалізниці.
Проте сьогодні економіці України пропонують не просто чергове підвищення залізничних тарифі, а підвищення сумарно більш ніж на 45%! І це при тому, що по низці вантажів українські залізничні тарифи вже є одними з найвищих у регіоні.
Різке збільшення тарифів державної монополії під час повномасштабної війни матиме шанс увійти в економічні підручники прикладом того, як робити не треба. Натомість, протягом воєнного стану потреби «Укрзалізниці» у фінансуванні відновлення інфраструктури та покриття збитків від пасажирських перевезень доцільно покривати за рахунок прямої бюджетної підтримки та / або міжнародних кредитів та зовнішньої допомоги, доступ до яких мають держава та державні компанії, але не приватний бізнес.
Підвищення залізничних тарифів – це сценарій, у якому програють усі. Альтернативою має стати державна підтримка залізниці та збереження підприємств до завершення війни. Сподіваємося на державницьке рішення в цьому питанні!
Колонка Генерального Директора ФРТУ В. Гусака у Facebook
https://www.facebook.com/share/p/1BG1fnvEuB/?mibextid=wwXIfr
