FORBES Україна: Чого чекає бізнес від майбутньої коаліції

Коментар голови Федерації Ореста Климпуша журналу FORBES Україна щодо майбутніх реформ у транспортній галузі за підсумками зустрічі заступника глави Адміністрації Президента, директора виконавчого комітету Національної ради реформ Дмитра Шимківа і віце-прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з членами Американської торгової палати в Україні (АСС).

Чого чекає бізнес від майбутньої коаліції

 

Бізнес отримав можливість внести правки в коаліційну угоду. Цей документ, який у минулих скликаннях парламенту був формальністю, в новій системі координат повинен стати суспільним договором між парламентом та урядом – і в результаті підвищити ефективність роботи обох.

«Нам слід відмовитись від стереотипу, що треба щось нашвидкуруч підписати на п'яти сторінках, мерщій розподілити посади, а тоді розповідати, що ми працюємо», – сказав віце-прем'єр-міністр Володимир Гройсман на зустрічі з представниками бізнесу, організованій Американською торговою палатою. За його словами, план реформ з чітко визначеними термінами та переліком відповідальних осіб повинен бути невід'ємною частиною коаліційної угоди. «Попередні коаліційні уряди, в яких не була достатньо детально опрацьована зона відповідальності і план реформ, працювали замало ефективно», – констатував він.

Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації президента, зазначає, що в європейських країнах коаліційні угоди досить деталізовані, охоплюють у середньому 40 сторінок. І що якісніше прописаний цей документ, то довше живе коаліційний уряд. Як доказ того, що влада готова гнучко реагувати на побажання бізнесу та змінювати навіть нещодавно прийняті орієнтири, він пропонує «Стратегію-2020». «Ми продовжуємо над нею працювати. Поміняємо деякі показники, оскільки громадянське суспільство попросило визначити їх по-іншому, деякі взагалі приберемо», – запевнив Шимків.

У європейських країнах коаліційні угоди досить деталізовані, охоплюють у середньому 40 сторінок. І що якісніше прописаний цей документ, то довше живе коаліційний уряд - Дмитро Шимків, заст. глави Адміністрації президента

На запитання Forbes, чи є взагалі сенс ускладнювати коаліційну угоду, яка апріорі рамкова і насамперед окреслює політичні аспекти, непрофільними бізнес-питаннями, Шимків відповів ствердно. За його словами, угода не є вичерпною і не перераховує всі завдання, які належить виконати новому Кабміну.

У ході зустрічі бізнес просив вирішити суто галузеві, давно назрілі проблеми. Авіаційні компанії обстоювали прискорення імплементації угоди про єдиний авіапростір між Україною та Євросоюзом, виробники напоїв скаржилися на труднощі співпраці з «Укрекоресурсами», а імпортери хімдобрив – на проблеми з отриманням дозволів та погоджень. Всі ці питання обіцяно було вирішити, або як мінімум – взяти на контроль. 

У результаті представники компаній описували зустріч як «незайву», але навряд чи проривну у відносинах влади і бізнесу. Один із топ-менеджерів, експат, на прохання поділитися враженнями відповів висловом з народної творчості: «На моїй батьківщині кажуть: коли попові нічого робити, він і корову доїть». Віце-президент Американської торгової палати з питань стратегічного розвитку Тарас Качка зазначає, що, прописавши в коаліційній угоді конкретні питання, які потребують оперативного втручання, можна добитися значного прогресу і прискорити їх вирішення. «Крім того, така звірка орієнтирів необхідна, щоб виробити єдиний курс розвитку країни», – додав він. Але на запитання Forbes, які є гарантії, що пункти коаліційної угоди свято дотримуватимуться, визнав: «Ніяких». 

Нижче – побажання представників бізнесу щодо роботи нового складу органів влади. 

Ігор Пігарєв, менеджер з питань взаємодії з державними органами та галузевими організаціями «Ericsson Україна»

Підприємці оцінюють будь-який уряд за тими рішеннями, які він приймає. З цієї точки зору показовий приклад – видача ліцензій 3G-операторам. Епопея триває з 2007 року. Вона показує, що вузькі інтереси певного кола людей ставляться вище, ніж інтереси суспільства, хоча всі напевно знають, що збільшення ШСД (широкосмугового доступу) на 10% веде до зростання ВВП на 1%.

Процес видачі ліцензій на 3G новою владою демонструє спробу розподілити [наявний] «пиріг», а не збільшити його, щоб вистачило всім. Тобто, замість того щоб створювати умови для зростання ринку телекомунікацій в країні, [нова влада] намагається відсунути російський бізнес і створити умови для українського. А насправді потрібно створити ринкові умови, щоб бізнес ріс і був хорошим індикатором для інвестицій.

Орест Климпуш, голова Федерації роботодавців транспорту України

Транспортній галузі присвячений 11-й розділ проекту коаліційної угоди. Ми його детально вивчили, і вже в третьому реченні прочитали, що пропонується припинити реформу портів і приватизувати їх. Ми вважаємо, що це досить помилкова теза, і треба зберегти практику концесій.

Ще одне питання – пільгові перевезення. Це одна із найскладніших проблем держави. Чи не кожен третій громадянин має право на пільговий проїзд, що ніким не компенсується. Ми просимо, щоб у цій угоді було передбачено врегулювання цього питання – воно вимагає якнайшвидшого вирішення і породжує щодня масу конфліктів.

Безумовно, кожного із нас хвилює стан доріг. У коаліційній угоді необхідно вказати на прийняття закону про державний дорожній фонд і забезпечення його відкритого, стабільного публічного використання. Сьогодні, за нашими підрахунками, держава збирає 36 млрд гривень акцизу. На автомобільні дороги виділено всього 16 млрд гривень. Де ще 20 млрд гривень – ми не знаємо і знайти не можемо. Врегулюймо це питання.

Наталя Бондаренко, директор з юридичних питань компанії CarlsbergUkraine

Упродовж багатьох років у парламенті реєструвалося безліч законопроектів, які не лише шкодили державним інтересам, а й суперечили здоровому глузду. Їх метою був виключно власний піар авторів або лобізм інтересів – своїх чи замовника. Багато із цих законопроектів не були навіть внесені до зали, а із завершенням каденції канули в Лету.

Ця практика має два негативні аспекти. Перший – створює несприятливий імідж України для залучення іноземних інвестицій, бо деякі з цих ініціатив просто безглузді. З іншого боку, вони відволікають величезні людські ресурси в комітетах Верховної ради, експертних управлінь. Їхні співробітники зобов'язані опрацьовувати ці законопроекти, замість того щоб концентруватися на справді важливих ініціативах.

Ми розуміємо, що депутати, за Конституцією, є суб'єктами законодавчої ініціативи, і не можна їх позбавити цього права. Але було б доцільно рекомендувати, перед тим як вони реєструють свої законопроекти, заручитися підтримкою своєї фракції чи політичної сили. Це і знизить рівень корупції, і підвищить якість таких законопроектів. Також у нас є пропозиція ввести зобов'язання для народних депутатів-членів коаліції не вносити законопроекти, суть і мета яких суперечать реформам, зазначеним в коаліційній угоді.

Кирило Єрнічев, GR-директор ДТЕК

Щоб мати консолідований зворотний зв'язок від бізнесу, можливо, варто було б передати на детальніше обговорення версію енергетичного розділу коаліційної угоди. Зокрема, дуже сильний енергетичний комітет є в Американській торговій палаті.

У кожному разі, хотілося б, щоб були збережені положення в законодавстві, які забезпечують незалежність і компетентність національного регулятора. Це насправді дає змогу вирішити дуже багато вузьких місць в організації роботи енергосектора.

Кілька днів тому Дмитро Шимків на зустрічі з представниками бізнес-спільноти запитував – і відповіддю йому було мовчання – чи не настав, на думку бізнесу, час для розробки закону про лобістську діяльність. ДТЕК відповідає: «Так», і готовий до спільної роботи.

Михайло Соколов, партнер «Кесарев Консалтинг», заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Раніше, до революції, ми часто стикалися з тим, що ключові законопроекти ухвалювалися із максимально стислим обговоренням або зовсім без нього, щоб ніхто нічого не встиг зробити.

Ця практика іноді застосовується і зараз – законопроект про введення спецрахунків ПДВ ми отримали для обговорення через кілька днів після його прийняття. Бізнес не дуже задоволений тим, як проведено реформу ПДВ, є досить велика кількість зауважень – як технічних, так і концептуальних, наприклад, в частині солідарної відповідальності.

Ми наполягаємо, щоб було зафіксовано принцип обов'язкового обговорення, а закони, прийняті без нього, повинні піддаватися такому обговоренню, після чого в них будуть внесені відповідні правки. Зокрема в закон про спецрахунки.

Наталія Микольська, радник ЮФ Sayenko Kharenko

Опублікувавши проект коаліційної угоди, політики додали юристам і консультантам роботи. Ми отримали багато запитів від бізнесу щодо того, як положення коаліційної угоди позначаться на їхній роботі.

Питання, яке хвилює всіх: чи прописано в коаліційній угоді зобов'язання сторін дотримуватися базових принципів прийняття законів, правил роботи постанов Кабміну та регуляторних актів. Іноземний і український бізнеси втомилися від того, що отримують «на ранок» або з голосу документи, які ухвалюються. Напевно, смішно в коаліційній угоді фіксувати, що коаліція буде дотримуватися Конституції, законів про регламент, про Кабмін тощо. Але з іншого боку – на це є великий попит.

 

Журнал «FORBES», 10 листопада 2014 року.

 

Додаткова інформація