30 березня відбудеться спільне розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП. Представники парламенту, бізнесу, наукових інституцій, експерти зосередяться на питаннях, що становлять загрозу для соціально-економічного розвитку країни.
2017-ий та перший квартал 2018 року не принесли очікуваних результатів з точки зору необхідних темпів зростання економіки та  підвищення рівня життя людей. 
Відсутність дієвих стимулів для створення робочих місць, впровадження інновацій, а також дефіцит інвестицій  та недостатньої  державної підтримки національних виробників призвели  до поєднання одразу кількох негативних чинників. Так, процеси деіндустріалізації в Україні (зупинення автомобілебудування, замороження транспортного, авіа- та суднобудування тощо) вплинули на  збільшення трудової міграції. За оцінками експертів, близько 7 млн. українців вже працевлаштувались за кордоном. 
Втрата людського капіталу, причому, найбільш економічно та соціально активного – молоді 20-40 років, фахівців, робочих профільних спеціальностей, засновників інноваційних стартапів, вчених тощо  поєднується із скороченням населення, що наближається до депопуляції і характеризується  високою смертністю та низькою народжуваністю.  Економічно активна частка суспільства не дотягує  до 50%. За 2017 рік кількість населення скоротилася близько на  200 тис. людей (в січні 2018 року українців поменшало на 21,5 тисяч). Авторитетна дослідницька організація Atlantic Council підкреслює: поки рівень життя і бізнес-активності не зрівняється з найближчими сусідами з ЄС, демографічна криза в Україні буде поглиблюватись. Тим не менше, дана проблема не те що не вирішується на державному рівні – її просто не обговорюють або  уникають як  «незручну» напередодні виборів. 
Якими мають бути партнерські дії влади і бізнесу перед загрозою деіндустріалізації та депопуляції, що збіглися в часі? Про це говоритимуть на засіданні Антикризової ради  громадських організацій.  
Наголошується, що бізнес, відчуваючи фінансовий голод, брак стимулів для виробництва, перебуваючи під тиском обшуків та перевірок, що так і не зупинені законом «маски-шоу стоп», значно скорочує свою діяльність чи надає перевагу відкриттю своєї справи в найближчих Польщі, країнах Балтії, Чехії тощо. На початку року Прем’єр-міністр України В.Гройсман анонсував боротьбу із силовиками, які чинять тиск на підприємців, однак практика раптових перевірок,  вилучення документації, серверів, комп’ютерів,  блокування роботи офісів  не припинена.  Нещодавно Генпрокуратура навідалась до групи компаній «Нової пошти», напередодні – втрутилась разом з іншими контролюючими органам  у господарську діяльність члена УСПП – ТОВ «Всеукраїнська Енерго компанія» (інвестувала кошти у відновлення ПАТ «Одеський припортовий завод»). Перевірки нічого не виявили, але результати плачевні: значні економічні втрати,  проблеми з подальшими інвестиціями, удар по іміджу країни.  
Днями  в парламент внесли новий документ №8157 «Про Національне бюро фінансової безпеки України», що передбачає доступ до всіх баз даних, безперешкодне «відвідування» підприємств (у тому числі – «у виключних випадках з підрозділами фізичного захисту»), прослуховування тощо. Ті прийоми, які ділова громада засуджувала та вимагала виключити з практики, в названому законопроекті прописані як норма. Крім того, документ не виключає  ліквідацію чинних департаментів економічних розслідувань ГПУ, СБУ, Нацполіції і фіскальної служби.  
Ділова спільнота виступає з різкою критикою відсутності в державі  сучасної промислової політики. На початку року було анонсовано внесення в ВРУ  пакету з 35 законопроектів, покликаних вирішити 5 основних завдань – щодо захисту бізнесу, дерегуляції та поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування та державних ресурсів, заохочення інновацій. Поки що серед результатів – законодавче закріплення статусу бізнес-омбудсмена та певна валютна лібералізація. Основні проблеми – брак кредитування економіки, низька інвестиційна привабливість, вже зазначений вище тиск на бізнес – не вирішені. Такі зміни  точно не принесуть 5-7% росту ВВП, як на це сподіваються в уряді. Анонсований МЕРТом проект Стратегії розвитку промислового комплексу України промислова спільнота оцінює як такий, що не забезпечить  реформування індустрії, не зупинить скочування економіки до аграрно-сировинного придатку цивілізованого світу. 
Учасники засідання проаналізують  хід виконання «Платформи економічного патріотизму», затверджений на ХУ з’їзді  УСПП наприкінці 2017р. 
Засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33, Торгово-промислова палата України,  конференц-зал «Колізей» (4-й поверх).
Спілкування журналістів з президентом УСПП А.К.Кінахом о 10.30.  
Початок роботи об 11-00. 
Акредитація ЗМІ: 0969507565 (прес-служба УСПП).

Додаткова інформація