23511067 1459986184049643 1742985857053250356 oУ Києві за ініціативою Міжнародної організації праці (МОП) та Федерації роботодавців України (ФРУ) відбулася презентація результатів комплексного дослідження на тему «Створення сприятливого середовища для сталого підприємництва». Участь у презентації взяли Віце-прем'єр-міністр України П. Розенко, представники НАН України, керівництво Федерації роботодавців транспорту України (ФРТУ) та профспілок.

За результатами дослідження, проведеного Українським центром соціальних реформ за підтримки МОП та ФРУ, незважаючи на спрощення окремих аспектів ведення бізнесу, дотепер в Україні темпи проведення законодавчих та регуляторних реформ залишаються недостатньо послідовними.

Під час опитування аналізувалося 17 чинників, що сприяють утворенню сталого бізнес-середовища в економіці, соціальній сфері та довкіллі. Наводимо головні результати дослідження, участь в якому взяло 2000 роботодавців  - представників великого, середнього та малого бізнесу з усіх регіонів України (за винятком окупованих територій): 

1. Тільки 6,5% бізнесу вважають, що на прийняття рішень органами влади можна впливати шляхом звернення до суду.

2. Лише 11% відзначили можливість збільшення інвестиційної активності своїх підприємств у найближчій перспективі.

3. 32% бізнесменів готові вийти на протести. Для порівняння, у 2015 році ця цифра становила 5%.

4. 63,8% бізнесменів  визнали, що були змушені давати хабарі.

5. Майже 55% респондентів відзначили, що найбільш поширеними серед випадків тиску на підприємства є обтяжливі закони та надмірні контролюючі функції держструктур. Це високі податки, штрафні санкції, часті перевірки, бюрократія, складність процедур для ведення бізнесу.

6. Роботодавці відзначили серед  причин корупції неефективність структури державних витрат та непрозорість держзакупівель. Майже 47,6% опитаних керівників оцінили системи тендерів як нечесні.

7. Оцінюючи ефективність стимулювання підприємництва розширювати свою діяльність, майже 46,7% опитаних роботодавців дали негативну оцінку діям влади.

8. Майже 60,8% роботодавців відзначили вплив кредитної відсоткової ставки на конкурентоспроможність підприємства та 81,1% - підтвердили залежність цього показника від курсової політики.

9. 78,4% роботодавців прогнозують на З-річну перспективу збільшення середніх відпускних цін, а 79,5% - середніх витрат на одиницю продукції. Водночас майже 55,6% роботодавців не передбачають ніяких змін у чисельності зайнятих, що практично співставно з часткою респондентів, які не вважають можливими будь-які зміни обсягів виробництва (45,8%), та зміни потреби у продукції (47,4%).

10. Серед найважливіших причин, що перешкоджають розвитку бізнесу, респонденти відзначили високі загальнодержавні податки (47,5% від загальної кількості опитаних), часту зміну правил і законів ведення бізнесу (30,3%), високі процентні ставки за банківськими кредитами (25,1%), корупцію (24,5%), відсутність програм підтримки бізнесу на державному рівні (22,1%).

11. Представники компаній найбільш позитивно оцінили такі зміни законодавства, як зменшення розміру єдиного соціального внеску (55,3%) і запровадження мораторію на перевірки компаній (53,1%). Водночас вплив підвищення розміру мінімальної заробітної плати на розвиток бізнесу позитивно оцінили лише 26,0%, тоді як негативну оцінку дали 40,8% опитаних.

12. Згідно з результатами опитування, основним джерелом загроз правам власності українських підприємців виступають державні бюрократичні структури, рейдерство, державна корупція та організовані злочинні угруповання. Найвищий рівень загроз, визначений підприємцями, пов'язаний з рейдерством (43,6%) та бюрократією державних інституцій (39,9%). Учасники дослідження, визначаючи найбільш важливі завдання, що постають перед організаціями роботодавців щодо забезпечення стабільної макроекономічної політики, виокремили наступні. Передусім це сприяння в удосконаленні нормативно-правової бази (24,0%), забезпечення діалогу з владою (11,0%), налагодження контактів з інвесторами (10,3%), надання консультаційних послуг (9,4%).

Рекомендації, представлені у цьому дослідженні, можуть бути використані держаними органами влади, політиками, підприємцями, ЗМІ, організаціями роботодавців та членами громадянського суспільства для покращення бізнес-клімату, налагодження ефективної взаємодії між бізнесом, урядом та суспільством у цілому.

Додаткова інформація